Про Державний бюджет України на 2023 рік

Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Если у Вас нет времени на чтение или статья не полностью решает Вашу проблему, можете получить онлайн консультацию квалифицированного юриста в форме ниже.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного
стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб
в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено Указом Президента
України від 14.03.2022 № 133 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року
строком на 30 діб.

• Наследство можно оставить только в том случае, если вы владеете имуществом на законных основаниях. Только при этом условии его смогут получить наследники.
• Если завещание было составлено без реального права распоряжения имуществом, то оно будет считаться недействительным.
• Собственность бывает долевой, а бывает общей. Чтобы правильно составить завещание или вступить в наследство, нужно вначале узнать, какая доля кому принадлежит.
• Собственником недвижимости может быть как один, так и несколько владельцев. Например, они могут быть как родственниками, так и совершенно посторонними людьми, никак не связанными друг с другом.
• Каждый из собственников может составить наследственный договор или оформить завещание и оставить наследство.

Что такое универсальное детское пособие

Федеральный закон от 21.11.2022 № 455-ФЗ вводит в действие с 1 января 2023 года универсальное детское пособие, которое смогут получать все нуждающиеся семьи с детьми, независимо от их возраста, но не старше 17 лет. В указанных целях закон вносит соответствующие изменения в Федеральный закон от 19.05.1995 № 81-ФЗ «О государственных пособиях гражданам, имеющим детей».

Новое пособие будет носить официальное название – ежемесячное пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка. Право на его получение предоставлено нуждающимся в социальной поддержке беременным женщинам и лицам, имеющим детей в возрасте до 17 лет, являющимся гражданами РФ и постоянно проживающими на территории России.

Внимание! Иностранные граждане, лица без гражданства, беженцы, вынужденные переселенцы и прочие категории лиц, не имеющих российского гражданства, получать пособие не смогут.

Таким образом, пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка будет предоставлено (новая редакция ст. 9 Федерального закона от 19.05.1995 № 81-ФЗ):

• беременным женщинам, если срок беременности составляет шесть и более недель и они встали на учет в медорганизации в ранние сроки беременности (до двенадцати недель);
• одному из родителей, усыновителей, опекунов или попечителей ребенка в возрасте до 17 лет, являющегося гражданином РФ и постоянно проживающего на территории РФ.

Универсальное пособие заменит собой следующие существующие в настоящее время детские выплаты и пособия:

• ежемесячное пособие женщине, вставшей на учет в медицинской организации в ранние сроки беременности;
• пособие по уходу за ребенком гражданам, не подлежащим обязательному соцстрахованию на случай временной нетрудоспособности и в связи с материнством;
• ежемесячную выплату в связи с рождением (усыновлением) ребенка до достижения им возраста 3 лет;
• ежемесячную денежную выплату на ребенка в возрасте от 3 до 7 лет включительно;
• ежемесячную денежную выплату на ребенка в возрасте от 8 до 17 лет.

Основні відомості про спадщину

Після смерті людини його рідні стаютьпретендентами на його майно. Перш ніж вступати в спадок виникає величезна кількість питань. В першу чергу необхідно знати, які способи передачі майна існують.

За способом успадкування нажитого померлого виділяють:

• За заздалегідь складеним заповітом. В цьому випадку не завжди спадок дістається родичам. Майно передається тому, хто вказаний в заповідальному документі в якості спадкоємця. Але бувають і виключення, коли частина нажитого отримує особа, яка не вказано в наказі померлого.
• Прийняття спадщини за законом. Проводиться в тому випадку, коли покійний в письмовій формі не висловив своєї волі про те, кому дістанеться його майно.

А оформлення права на спадщину у сільській раді чинним законодавством не передбачено. Внаслідок цього мешканці сільських населених пунктів мають витратити багато часу та грошей для оформлення права на спадщину. Ці самі проблеми стосуються і питання проведення державної реєстрації прав спадкоємців у сільських населених пунктах на успадковане ними нерухоме майно.

Не буде спадкоємцем четвертої черги той, хто проживав разом із спадкодавцем, але був у зареєстрованому шлюбі з іншою людиною.

Автор: Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці. Нова звітність, яка об’єднує в собі два звіти, а саме ЄСВшну форму № Д4 та форму № 1ДФ, затверджена наказом № 7731.
Таким способом закон захищає всіх, хто не може сам про себе подбати. Це непрацездатні: жінки і чоловіки, які досягли пенсійного віку; інваліди; діти до 18 років.

Правила вступу в спадщину за заповітом

У процедурі прийняття спадщини важливі дата і час його відкриття. Моментом відкриття спадщини вважається дата смерті спадкодавця або день видачі судового рішення про визнання її померлою, якщо точна дата невідома. За місце відкриття приймається останнім документально зафіксоване місце проживання померлого; якщо воно залишилося невідомим – то місцезнаходження майна або переважної його частини.

На вступ у спадок закон відводить 6 місяців з дня його відкриття. За цей час (а не по його закінченню) громадянин, який претендує на спадщину, повинен подати заяву про вступ до нього у державного або приватного нотаріуса.

Від цієї процедури звільнені тільки спадкоємці, які постійно проживали зі спадкодавцем на момент його смерті. При наявності документального підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем спадкоємець вважається прийнявшим спадщину «стандартно».

Які документи потрібні для оформлення спадщини?

Першочерговим документом, який варто оформити спадкоємцю – це заява про претензії на спадщину. Воно подається у державній або приватній нотаріальній конторі. Крім нього, для отримання спадщини за заповітом потрібно пред’явити нотаріусу такі документи:

• заповіт (якщо спадкоємець його має);
• свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал) або рішення суду про визнання такого померлим;
• паспорт та ІПН спадкоємця;
• довідка-характеристика з БТІ на нерухоме успадковане майно;
• документальні підтвердження родинних стосунків з померлим;
• документальні підтвердження місця відкриття спадщини;
• правовстановлюючі документи на рухоме і нерухоме успадковане майно.

Спадкування за заповітом в Україні (і в будь-якій країні) – процедура, правила оформлення якої можуть змінюватися в конкретній ситуації. Перед тим як отримати спадщину в Україні, який претендує на нього особі можуть знадобитися додаткові документи і підтвердження. За документ, який підтвердить родинний зв’язок з спадкодавцем, можуть служити:

• свідоцтво про народження, пред’явлене спадкоємцем;
• свідоцтво про шлюб із спадкодавцем (для вдівця/вдови) або розірвання шлюбу;
• вердикт суду, що підтверджує факт родинних відносин;
• документ, що підтверджує факт спільного проживання особи яка претендує зі спадкодавцем аж до дня його смерті.

В якості підтвердження місця відкриття спадщини можуть бути прийняті:

• видана в ЖЕКу, житловому кооперативі або іншій організації довідка із зазначенням місця реєстрації померлого;
• будинкова книга з записом про постійну реєстрацію спадкодавця на день його смерті.

У деяких випадках права власності померлого на зазначені в заповіті об’єкти майна виявляються спірними і вимагають підтверджень. Як документи, що встановлюють права власності померлого, можуть бути надані:

• документи на нерухомість – договору про купівлю-продаж, обмін, дарування, сертифікати на право на земельні паї, свідоцтво про право на спадщину, оформлене на ім’я спадкодавця, судові рішення про визнання прав на майно;
• свідоцтво про реєстрацію авто або іншого транспортного засобу;
• договору про банківські вклади;
• виписка з реєстру цінних паперів та ін.

Строки подачі документів на спадщину

Згідно із законом термін прийняття спадщини становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо ви проживали (були зареєстровані) з ним за однією адресою, вважається, що ви автоматично прийняли спадщину, якщо не подали заяву про відмову від спадщини.

Це не означає, що подавати заяву про прийняття спадщини в такому випадку взагалі не потрібно. Якщо до складу спадщини входить нерухоме майно подати заяву все одно доведеться для переоформлення на вас документів. Інакше ви просто не зможете надалі жодним чином розпорядитися таким майном.

Просто в такому випадку ви не обмежені 6-місячним терміном і можете подати заяву навіть після його закінчення. Це стосується тільки тих спадкоємців, хто був зареєстрований зі спадкодавцем на момент смерті за однією адресою. Якщо ж це не ваш випадок, то потрібно встигнути подати заяву в 6-місячний термін.

Місце відкриття спадщини

Для того щоб отримати спадщину, після смерті спадкодавця або визнання його померлим судом, необхідно звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріусу, на території якого нотаріального округу було відкрито спадщину. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої.

Питання щодо визначення місця відкриття спадщини конкретизовано врегульовуються Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, за цим порядком, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Варто звернути увагу, що існують особливості визначення місця відкриття спадщини після смерті наступних категорій осіб:

• військовослужбовців строкової служби, а також осіб, які навчалися в навчальних закладах, що розташовані поза місцем їх проживання, місцем відкриття спадщини визнається те місце, де вони проживали до призову на строкову військову службу або до вступу до відповідного навчального закладу;
• громадянина, який проживав у будинку-інтернаті для інвалідів, ветеранів, самотніх осіб та людей похилого віку, іншому закладі соціального призначення, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного закладу;
• місцем відкриття спадщини після осіб, померлих в установах виконання покарань, визнається останнє місце проживання до арешту (взяття під варту);
• після смерті громадянина, який проживав на території монастиря, храму, іншого культового будинку, місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження відповідного будинку;
• якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається на підставі Закону України „Про міжнародне приватне право”.

Останнє відсилає нас до Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно ст. 70 якого, спадкові відносини регулюються, з урахуванням ст.ст. 71 та 72 даного Закону, правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.

Що стосується спадкування нерухомого майна, згідно ст. 71 Закону, регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.

В свою чергу, ст. 72 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказує на здатність особи на складання і скасування заповіту, а також те, що форма заповіту і акта його скасування визначаються правом держави, у якій спадкодавець мав постійне місце проживання в момент складання акта або в момент смерті. Заповіт або акт його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті, а також права держави, у якій знаходиться нерухоме майно.

Оподаткування доходів, які були прийнятті у спадщину

Статтею 174 ПК України передбачено оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав.

За нульовою ставкою оподатковуються такі об’єкти спадщини:

• вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
• вартість власності, зазначеної в підпунктах “а”, “б”, “ґ” пункту 174.1 ст. 174 ПК України, що успадковується особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах “а”, “б” пункту 174.1 ст. 174 ПК України, що успадковуються дитиною-інвалідом;
• грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Також, об’єкти спадщини оподатковуються:

• за ставкою 5% вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
• за ставкою 18% для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Як вступити в спадщину за заповітом? Правила та необхідні документи

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини, тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини також подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Судові спори у сфері спадкування
Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК), законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII “Про нотаріат”, від 23 червня 2005 року N 2709-IV “Про міжнародне приватне право”, іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі – ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з’ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України далі – ЦПК) залишає заяву без розгляду та роз’яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним тільки у судовому порядку. Зацікавлена особа, яка вважає, що її право на спадкування порушено, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину. У статті 1301 ЦК України зазначено, що підставою визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування.
Законодавець передбачає, що не мають права на спадкування особи, які зазначені в ст. 1224 ЦК України, які є спадкоємцями, однак повинні бути усунені від права на спадкування. Це особи, які позбавили життя спадкодавця, чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя, особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, скасувати його або внести зміни до нього. Позбавлені права спадкування за законом батьки після дитини щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина буде встановлена у судовому порядку. Це положення розповсюджується на всіх спадкоємців, в тому числі і на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ст. 1237 ЦК України). Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими визнаний у судовому порядку недійсним. Свідоцтво про право на спадщину по заповіту може бути визнано недійсним, якщо у судовому порядку буде визнано недійсним заповіт.

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 — 44, ст. 356):

1) частину першу статті 1269 після слів «подати нотаріусу» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування»;

2) частину другу статті 1272 після слова «нотаріусу» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування»;

3) друге речення частини першої статті 1273 після слів «подається нотаріусу» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування»;

4) частину другу статті 1283 викласти в такій редакції:

«2. Нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна»;

5) частину першу статті 1288 після слів «призначений нотаріусом» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування»;

6) частину першу статті 1297 після слів «звернутися до нотаріуса» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування»;

7) частину першу статті 1300 після слова «нотаріус» доповнити словами «або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування».

Закон передбачає всього два варіанти отримання спадщини. Перший — за законом (детальніше про цей спосіб спадкування написано тут) — припускає, що спадщину отримають родичі спадкодавця. Загальновідомо, що існує кілька черг спадкування, які формуються з родичів одного ступеня споріднення. У першу чергу входять батьки, чоловік і діти спадкодавця. Як правило, їм і дістається успадковане майно.

Довіреність — це письмовий документ, що видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Форма довіреності регламентується ст. 245 ЦК — за загальним правилом цієї статті вона повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Строк довіреності встановлюється у самому документі. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Зазвичай при оформленні спадщини довіреність дають на 1-3 роки.

Важливо пам’ятати, що довіреність має бути обов’язково посвідчена в нотаріуса і надрукована на спеціальному бланку для довіреностей.

Якщо ж у населеному пункті, де живе довіритель, немає нотаріусів, то документ може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. У такому випадку документ може бути написаний власноручно чи надруковано на звичайному листі формату А4.

Що робити у випадку прострочення вступу в спадщину, особливо коли знайшлися фактичні спадкоємці (вступ по факту)?

Передусім потрібно звернутися до суду. Але слід пам’ятати, що аргументи де Ви були останні пів року і чому не знали про факт смерті спадкодавця, що ще Вам завадило подати документи на прийняття спадщини, — мають бути більше, ніж вагомими. Це, наприклад, перебування в медичних закладах на тривалому лікуванні.

Якщо суд вважатиме причину пропуску строків поважною, то зможе їх подовжити на стільки часу, скільки буде достатньо для подачі заяви відповідному нотаріусу. Звичайно, аби суд з Вами погодився, Ви маєте вірно викласти Ваші доводи в позовній заяві та надати відповідні докази. У цьому Вам можуть допомогти наші юристи, які візьмуть на себе повний супровід відстоювання Вашого законного права на отримання спадщини.

Платежі за оформлення спадщини

Державне мито

Якщо Ви оформляєте в державній нотаріальній конторі свої спадкові права, то відповідно до вимог чинного законодавства Вам необхідно сплатити наступні платежі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про нотаріат”, за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розмір ставок державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину та пільги щодо його сплати встановлені Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93 (із змінами і доповненнями).

Так, за видачу свідоцтва про право на спадщину стягується державне мито у розмірі, встановленому підпунктом “ж” пункту 3 статті 3 зазначеного Декрету.

Пільги

Пільги щодо сплати державного мита передбачені статтею 4 вищезазначеного Декрету.
Зокрема, від сплати державного мита звільняються громадяни за видачу їм свідоцтва про право на спадщину:

• на житловий будинок, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
• на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
• неповнолітні спадкоємці.

Крім того, від сплати державного мита за вчинення нотаріальних дій, в тому числі і за видачу свідоцтва про право на спадщину, звільняються громадяни:

• віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;
• віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 01.01.1993 вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
• інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• інваліди I та II групи.

Оформлення спадщини на квартиру

Цей вид нерухомості є найбільш поширеним в практиці оформлення спадщини. Багато хто думає, що оформити квартиру у спадок – процес простий. Але на практиці часто це виявляється не так.

Для оформлення спадщини на квартиру нотаріусу потрібно надати документи, на підставі яких померлий був власником квартири. Часто буває так, що спадкодавець з сім’єю проживав на житловій площі, яку йому надали, але документів на неї немає.
У такій ситуації оформлення спадщини суттєво ускладнюється або неможливе зовсім. Щоб зрозуміти як діяти якщо документів на квартиру немає, або вони не оформлені на померлого, потрібно розібратися на якій підставі спадкодавець займав дану житлову площу. Перша ситуація: квартира (кімната в гуртожитку) передана на підставі ордера і знаходиться в комунальній або державній власності. Якщо документів немає і після подачі певних запитів виявляється, що померлий не встиг квартиру приватизувати, то успадкувати цю квартиру не можна. Особи, які залишилися в ній проживати можуть клопотати про безкоштовну передачу квартири їм.
Інший випадок: квартира є кооперативною, спадкодавець виплатив пай, але право власності так і не оформив. В такому випадку оформлення квартири у спадок можливо. До недавніх пір зробити це можна було тільки через суд, але у зв’язку зі змінами законодавства спадкоємець може оформити таку квартиру і в нотаріальному порядку. Бувають випадки коли документи на квартиру загублені. Тоді спадкоємцям потрібно звертатися в організацію, яка видавала загублений документ, за його дублікатом. Після отримання таких дублікатів спадкоємці повинні звернутися за реєстрацією права власності за померлим по дублікату документа щоб мати можливість переоформити квартиру у спадок.
Окремо хочеться зупинитися на особливостях оформлення спадщини на квартиру в новобудові. Останнім часом в містах, особливо великих, будується багато житлових будинків. На жаль, часто таке будівництво не доводять до кінця в строк.
Що ж робити якщо власник квартири помер до того, як новобуд ввели в експлуатацію? Кожному слід розуміти, що поки весь будинок не введуть в експлуатацію, інвестор в будівництво є власником не квартира, а майнових прав на неї. Відповідно до закону у спадок передається не тільки майно (речі), але і всі права та обов’язки спадкодавця (крім тих, що нерозривно пов’язані з особистістю). Відповідно, і майнові права на квартиру теж можна успадкувати. Як і будь-яке інше майно, їх можна оформити у спадок, звернувшись до нотаріуса. Але бувають ситуації, коли наявність таких прав можна визнати тільки через суд.

Похожие записи:

• Что делать, если на вас оформили фиктивный кредит
• Фиксированные взносы ИП «за себя»
• Как получить пособие по безработице в 2023 году?